1) Яким чином відрізняється відношення батька і сина в родині Олекси до Переяславської Ради та присяги, даної

1) Відношення батька та сина в родині Олекси до Переяславської Ради та присяги, даної російському цареві, відрізняються у своїй сутності. Батько, Іван Перебійний, мав позицію підтримки українського народу та боротьби за його права і свободи. Він підтримував Переяславську Раду та рішення про присягу вірності гетьмана Богдана Хмельницького російському цареві заради захисту України від ворогів та забезпечення мирного співіснування.

Син, Олекса Перебійний, відносився до Переяславської Ради та присяги інакше. Він переконаний у своїй прив"язаності до козацтва і вважав, що ці рішення підірвали незалежність України. Він був проти залежності від російського царя та поставив себе на бік опозиції, що викликало нещодавні події та інциденти в сім"ї.

2) Різна поведінка батька і сина відносно старости Степана може бути пояснена двома факторами. По-перше, батько, Іван Перебійний, вирос у складний період для України, коли країна перебувала під впливом зовнішніх загроз та політичних прихильників керовали українськими справами. Тому він відносився до старости Степана з повагою і вважав його захисником національних інтересів.

Син, Олекса Перебійний, виріс у більш спокійний час, коли в Україні спостерігався зростаючий вплив московської влади і національні інтереси поступово пригнічувалися. Тому він не відносився до старости Степана з такою повагою, бо він націлений на зміни та боротьбу залежності від Москви.

3) Іва́н Перебі́йний приваблює читачів своїм непересічним характером та важливими вчинками. Він є сильною особистістю і борець за свободу українського народу. Перебійний вирішив взяти участь у Переяславській Раді та присязі російському цареві, щоб врятувати Україну від загарбників та відстояти національні інтереси. Він - герой, сильна особистість, яка готова пожертвувати собою ради інших.

4) Пропозиції щодо шлюбу Оксани зі Степаном від Перебійних не були відхилені, але родина усвідомлювала, що шлюб з хворим Степаном буде складною справою. Вони розуміли, що їх чекають труднощі в Москві, де політична влада інша і атмосфера чужа для них. Проте, вони були готові іти відповідального ризику із-за патріотичних міркувань та сімейної честі.

5) Оксана не передбачала, що потрапить в полон. Вона вважала, що буде вести мирний та щасливий життя разом із своїм обранцем Степаном. Але політична обстановка та інциденти, що сталися, змінили все її майбутнє.

6) Спрага свободи заставила Оксану відчути себе справжньою невільницею. Це сталося, коли вона була змушена відокремитися від своєї родини та бути перевезеною до Москви проти своєї волі. Вона розуміла, що її життя більше не належить їй, але вона все одно не здавалася.

7) Giбель молодої жінки була спричинена не лише ностальгією. Вона стала жертвою політичних інтриг, суєти та безправності того часу. Вона була сильною та самовідданою жінкою, яка боролася за свої ідеали, але не мала можливості захиститися від політичного побиття.

8) Хвороба Оксани мала кілька причин. По-перше, стрес та нервові переживання, пов"язані з політичною ситуацією, могли призвести до зниження її імунітету та загрожувати її здоров"ю. По-друге, життя в полоні та низка труднощів, з якими вона зіткнулася в Москві, також могли призвести до погіршення її стану здоров"я. Все це в сукупності мало негативний вплив на її фізичний та психічний стан.