1) Якіась зручності сприяли: а) розповсюдженню декоративно-прикладного мистецтва; б) активному розвитку архітектури

1) Розповсюдженню декоративно-прикладного мистецтва сприяла розвинена культурна сфера та зростаючий інтерес до естетики середнароду. Люди стали цінувати красу та вишуканість, і це привело до появи нових видів мистецтва, які спрямовувалися на створення предметів побуту та предметів для прикраси інтер"єру. Люди хотіли мати неповторні речі, оформлені з мистецьким задумом, що спонукало майстрів до розробки нових технік та стилів.

Активний розвиток архітектури був сприяний зокрема технологічними досягненнями в будівництві, збільшенням обсягу містобудівних робіт та подоланням інженерних труднощів. Наприклад, винайдення куполопідіймального крана дозволило піднімати важкі конструкції висотою до сотень метрів. Архітектори почали більше експериментувати з формами, стилями та орнаментами, що призводило до створення унікальних та інноваційних споруд.

Заснуванню і функціонуванню шкіл сприяло зростання соціальної свідомості, потреби в освіті та розвитку системи шкільної освіти в цілому. Завдяки поширенню грамотності середнароду та підвищення інтересу до навчання, школи з"явилися в багатьох населених пунктах. Це сприяло розумовому та культурному розвитку людей, а також стимулювало соціальний прогрес та економічне зростання.

2) Патерик - це книга, яка містить в собі історичні записи про життя та діяльність святих монастирів. Вона містить не тільки важливі події, але і глобальна інформація про ці монастирі, особливо про Печерський монастир. Патерик докладно описує подвиги і життя святців, які були вихованцями цього монастиря. Така інформація дозволяє зрозуміти важливість та вплив монашства на розвиток православної церкви та культури в цілому.

3) Одна з типових рис, яка була присутня як у період Відродження, так і Реформації, - це критика середньовіччя та католицької церкви. Обидва ці періоди супроводжувалися змінами в релігійних поглядах та способах життя людей, що призводило до критики існуючих установ і систем. У Відродженні засуджувалися практики католицької церкви, а в Реформації формувалося нове релігійне рухання, що приводило до перегляду раніше прийнятих норм і правил.

Протиставлення античності та раннього християнства було частим явищем у період Відродження. У цей час виник новий інтерес до античної культури, що призвело до контрастування античних ідей з християнською вірою. Це стало причиною наукових та філософських дебатів щодо вірності ранніх християнських поглядів на світ.

Песимістичні оцінки життя були поширені як у період Відродження, так і Реформації. Люди насолоджувались життям, але водночас відчували багато проблем, турбот та безсилих спроб їх вирішити. Це стимулювало віру в гріхопадіння людства та недосконалість людського існування.

Ранні діячі святого храму - це історичні постаті, які внесли значний внесок у розвиток світової релігії та будівництва храмів. Їх діяльність сприяла розробленню нових архітектурних технік та стилів храмів, а також поширенню релігійних поглядів. Діячі святого храму вважаються патронами будівельників та митців, які присвятили своє життя служінню Богу та створенню неповторних шедеврів.