1. Які вплив війни залишив дивак з Ганчарної вулиці на душу? Чому? 2. Як люди ставилися до Дземідзёнка? Чи розуміли

1. "Дивак з Ганчарної вулиці" – це оповідання, написане Іваном Миколайчуком, яке розповідає про життя головного героя, хлопчика Валерчика, під час Другої світової війни. Вплив війни на душу Валерчика був надзвичайно великим і має кілька аспектів.

По-перше, війна, зокрема бомбардування та руйнування, створювала постійний страх та нестабільність для Валерчика. Він жив на Ганчарній вулиці, яка часто потрапляла під обстріли. Цей постійний страх став формувати його характер і моральний світогляд, роблячи його надзвичайно обережним та замкненим.

По-друге, війна призвела до загибелі багатьох його близьких людей і друзів, що викликала у нього непережите горе та траур. Ці втрати і болі вплинули на його емоціональний стан та світосприйняття, зробивши його більш задумливим та сумним.

По-третє, важливим аспектом впливу війни на душу Валерчика є його вірування в чудеса та потреба у надії. У складний період війни, Валерчик уявляє собі справжнє чудо, таємниче диво - Дземідзенка. Ця фантазія стає засобом для втечі від реальності війни та дає йому надію на краще майбутнє.

2. Люди, які стикалися з Дземідзёнком, розуміли та ставилися до нього по-різному. Дземідзёнок був диваком, який часто не розумів суспільні норми та правила поведінки. Багато людей ставилися до нього з недовірою та неприйняттям через його нестандартну поведінку. Вони не розуміли, чому він так стривожено спостерігає за війною, особливо в умовах, коли всі навколо намагаються витримати оптимістичний настрій.

Однак, були й такі люди, які по-іншому відносилися до Дземідзёнка. Вони бачили в ньому дурнашкі, який у своїй незвичайності нешкідливий та непримхливий. Деякі з них навіть співчували Дземідзёнкові, враховуючи те, що він був безпритульним та позбавленим усього.

3. Художні прийоми, якими розкривається образ головного героя оповідання Дземідзёнка, включають описи, діалоги та внутрішні монологи.

Іван Миколайчук надає детальні описи зовнішнього вигляду Дземідзёнка, що допомагають читачеві уявити його як незвичайного хлопчика з великими очима та прудкими рухами.

Діалоги героїв також відображають сприйняття та ставлення до Дземідзёнка. Вони допомагають розкрити його характер та ставлення до воєнних подій.

Внутрішні монологи головного героя дають можливість побачити світ крізь його очі. Вони розкривають його почуття, думки та бажання. Це дозволяє читачеві співчувати головному герою та краще зрозуміти його внутрішній світ.

4. Через приклад головного героя, Дземідзёнка, Іван Миколайчук передає деякі традиційні цінності.

По-перше, велич людського серця та готовність до саможертви. Дземідзёнок позбавлений усього, але він все одно ділиться тим маленьким, що має з іншими. Це демонструє, що допомога та співчуття до інших людей - це головні цінності, які повинні бути шановані.

По-друге, важливість надії та віри у чудеса. Дземідзёнок вірить у чудеса та непередбачуваність життя. Це демонструє, що навіть у найскладніші часи треба вірити у краще майбутнє та шукати надію.

Крім цього, через Дземідзёнка передаються цінності взаєморозуміння та терпимості. Головний герой багато разів зіштовхується з неприйняттям і неуважністю з боку інших людей, але він залишається прощаючим та терплячим, бо розуміє, що без цінностей взаєморозуміння та толерантності суспільство стає безлюдним і холодним.