1. Які характерні особливості були притаманні національному складу земель підросійської України? Яку політику проводив

1. Які характерні особливості були притаманні національному складу земель підросійської України? Яку політику проводив російський уряд з метою впливу на формування етнічного складу населення?
2. Які особливості виявлялися у соціальному складі населення українських земель? Що визначало становище українських селян?
3. Що послужило причиною розвитку міст у першій половині 19 століття? Чи відбулися суттєві зміни в житті українського села?
Turandot

Turandot

1. Характерні особливості національного складу земель підросійської України були пов"язані з політикою, що проводився російським урядом. Головною метою російської політики було зміцнення російського впливу на цих територіях та формування проросійського етнічного складу населення. Для досягнення цієї мети, були запроваджені такі заходи:

а) Колонізація: Україну регулярно заселяли російські колоністи, які отримували землю і пільги для поселення. Це мало на меті зміцнити російську присутність на цих територіях.

б) Релігійна політика: Російська православна церква долучалася до політичних заходів російського уряду. Релігійний фактор використовувався для укріплення російської ідентичності та для залучення українського населення до російського культурного простору.

в) Освіта: Російський уряд активно поширював російську освіту та українську культуру намагались обмежити. Це мало на меті формування російськомовної ідентичності та підпорядкування українців російській культурі та цінностям.

Зазначені політичні та соціальні заходи сприяли змінам у національному складі населення підросійської України, зменшенню української спільноти та підвищенню чисельності росіян.

2. Соціальний склад населення українських земель також мав свої особливості. Головною соціальною групою були селяни, які становили більшість населення. Становище українських селян визначалося такими чинниками:

а) Феодальний устрій: Багато українських селян були кріпаками, утримувалися на феодальних панах, і мали обмежені права. Вони зобов"язані були працювати на земельних власників і платити панам певні податки та обов"язкові внески.

б) Землеробство: Українські селяни займались головним чином сільськогосподарською діяльністю. Вони обробляли землю, вирощували продукти харчування та забезпечували власне і феодальні господарства.

Українські селяни вели важке та малозабезпечене життя, залежали від волі феодалів та жили в умовах обмежень і обтяжень.

3. Розвитку міст у першій половині 19 століття сприяло кілька причин:

а) Промисловість: В Україні почали розвиватися промислові підприємства. Це призвело до створення нових робочих місць і змусило багато людей переїхати з сіл до міст для пошуку роботи.

б) Торгівля: Міста стали важливими торговими центрами, де люди змогли займатися комерційною діяльністю та розвивати свої бізнеси. Це привабило багатьох мешканців до переїзду в міста.

в) Культурне і соціальне середовище: Міста створювали сприятливі умови для розвитку освіти, культури та науки. Інтелектуальне середовище міст притягувало людей, які хотіли отримати освіту, заробити наукові ступені і займатися культурною діяльністю.

У зв"язку з розвитком міст, суттєві зміни відбулися в житті українського села, яке продовжувало залишатися основною сферою економічної діяльності. Однак, зростання міст призвело до зміни соціально-економічної структури населення та появи нових можливостей для українців.
Знаешь ответ?
Задать вопрос
Привет!
hello