1 Як відрізняється секторальна модель національного господарства України від моделей розвинених країн? Які заходи можна

1. Секторальна модель національного господарства України відрізняється від моделей розвинених країн в декількох аспектах. Перш за все, Україна має більш значний внесок сільського господарства у валовий внутрішній продукт порівняно з розвиненими країнами. Це означає, що українська економіка є більш аграрно-спрямованою.

Однак, в Україні також присутні інші сектори, такі як промисловість та послуги, але їх розвиток йде повільніше. Багато розвинених країн мають більш рознообразну структуру господарства, де внесок промисловості та послуг є величезним. Це свідчить про більший рівень індустріалізації та розвитку галузей з надання послуг.

Для позитивних змін в структурі господарства України можна запропонувати наступні заходи:

- Розвиток промисловості та розширення виробництва товарів з високою доданою вартістю. Це допоможе створити нові робочі місця та забезпечити більш стабільний розвиток економіки.

- Підтримка малих та середніх підприємств. Це допоможе стимулювати підприємництво, залучити нові інвестиції та перерозподілити виробництво.

- Розвиток інноваційних галузей економіки. Інноваційні технології допоможуть розвивати сучасний сектор господарства, забезпечувати високу конкурентоспроможність та сприятимуть підвищенню якості та ефективності виробництва.

- Поліпшення інфраструктури. Вдосконалення дорожньої мережі, залізничного сполучення та розвиток логістичних центрів сприятимуть зростанню економіки та приверненню нових інвестицій.

2. Вибір місця для виробництва засобів побутової хімії впливає декілька факторів:

- Доступність сировини. Місце для виробництва засобів побутової хімії повинно бути зближеним до джерел постачання основних сировинних матеріалів. Наприклад, ефективним може бути розташування біля рудників або хімічних заводів.

- Ринок збуту. Виробництво засобів побутової хімії повинно бути близьким до цільового ринку збуту. Таким чином, зменшується витрата на транспортування і підвищується конкурентоспроможність продукції.

- Доступність робочої сили. Місце виробництва повинно мати достатню кількість кваліфікованої робочої сили, що забезпечує ефективну роботу підприємства.

- Інфраструктура. Наявність розвинутої інфраструктури (транспортних магістралей, комунікацій, енергетичної мережі) у потенційному населеному пункті впливає на можливість швидкого та недорогого транспортування сировини та готової продукції.

Економічна ефективність вибору конкретної локації може обгрунтовуватися зниженням витрат на транспортування, доступністю кваліфікованої робочої сили, зниженням витрат на виробництво через економію масштабу, а також сприятливими умовами для розвитку підприємства на даній території.

3. Глобалізація національних економік країн світу має свої переваги та ризики:

Переваги глобалізації:

- Збільшення потенціалу для економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення.

- Зниження вартості товарів та послуг через доступ до більш ефективних технологій та дешевої робочої сили.

- Розширення ринків збуту, що стимулює підприємництво та конкуренцію.

- Збільшення культурного обміну та сприяння розумінню та толерантності між націями.

Ризики глобалізації:

- Нерівномірний розподіл економічних зрушень. Деякі країни можуть стати більш сильними, тоді як інші - втратити свої позиції через недостатню конкурентоспроможність.

- Втрата робочих місць від перенесення виробництва в країни з низькими витратами на працю.

- Залежність від зовнішнього ринку, що може призвести до кризових ситуацій при зміні умов в світовій економіці.

- Глобалізація може призвести до втрати національної ідентичності та зниження рівня культурної диверсифікації.

Однак, варто зауважити, що реалізація переваг глобалізації та зменшення ризиків вимагає ефективного управління та прийняття заходів для збалансованого розвитку національних економік.