1. Відокремлені члени речення ускладнюються означеннями, прикладками та обставинами.
2. Аговорють, юність нерозсудлива і тривожна (л. за башта).
3. Задув легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі (панас мирний).
4. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (а. малишко).
5. У Луцьку, славному місті, зібрався весь люд (б. грінченко).
6. Я не знаю нічого ніжного, крім берези (леся українка).
2. Аговорють, юність нерозсудлива і тривожна (л. за башта).
3. Задув легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі (панас мирний).
4. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (а. малишко).
5. У Луцьку, славному місті, зібрався весь люд (б. грінченко).
6. Я не знаю нічого ніжного, крім берези (леся українка).
Пугающий_Шаман
1. Відокремлені члени речення ускладнюються означеннями, прикладками та обставинами.
Відокремлені члени речення — це словосполучення або слово, які виступають самостійними елементами у реченні, вони не входять в склад прямої частини пропозиції. Однак, вони відокремлені від решти речення за допомогою розділових знаків. Вони можуть бути ускладнені означеннями, прикладками та обставинами.
Приклади:
- Наш добрий друг, Петро, вчора прийшов з нами на святкування.
- Небо, заповнене чорними хмарами, прорвалося дощем.
- Після тривалої пішої прогулянки, вони повернулися додому.
2. Аговорють, юність нерозсудлива і тривожна (л. за башта).
У даному реченні йдеться про характеристику юності — її нерозсудливість і тривогу. Означення "нерозсудлива і тривожна" стоїть після іменника "юність" і характеризує його. Такий спосіб використання відомий як поставлення означення після іменника. Це надає реченню емоційного забарвлення.
3. Задув легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі (Панас Мирний).
У цьому реченні присутні обставини, які розповідають про дію. "Задув легенький вітерець" і "струшуючи з листу неопалі краплі" є обставинами способу, описують як саме задув вітерець і швидкість, з якою струшує краплі.
4. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (А. Малишко).
У цьому реченні маємо означення, які характеризують "осінь". "Мрійна", "яснолиста" — це ознаки, що розповідають про особливості осені. Таке використання означень надає більше зображувальності і художнього малюнка.
5. У Луцьку, славному місті, зібрався весь люд (Б. Грінченко).
У даному реченні "у Луцьку" та "славному місті" є обставинами місця, описують місце, де зібрався весь люд.
6. Я не знаю нічого ніжного, крім берези (Леся Українка).
У цьому реченні маємо прикладку "крім берези", яка використовується для порівняння. Вона показує, що нічого ніжного автор не знає, окрім берези. Це надає реченню поетичного звучання.
Відокремлені члени речення — це словосполучення або слово, які виступають самостійними елементами у реченні, вони не входять в склад прямої частини пропозиції. Однак, вони відокремлені від решти речення за допомогою розділових знаків. Вони можуть бути ускладнені означеннями, прикладками та обставинами.
Приклади:
- Наш добрий друг, Петро, вчора прийшов з нами на святкування.
- Небо, заповнене чорними хмарами, прорвалося дощем.
- Після тривалої пішої прогулянки, вони повернулися додому.
2. Аговорють, юність нерозсудлива і тривожна (л. за башта).
У даному реченні йдеться про характеристику юності — її нерозсудливість і тривогу. Означення "нерозсудлива і тривожна" стоїть після іменника "юність" і характеризує його. Такий спосіб використання відомий як поставлення означення після іменника. Це надає реченню емоційного забарвлення.
3. Задув легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі (Панас Мирний).
У цьому реченні присутні обставини, які розповідають про дію. "Задув легенький вітерець" і "струшуючи з листу неопалі краплі" є обставинами способу, описують як саме задув вітерець і швидкість, з якою струшує краплі.
4. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (А. Малишко).
У цьому реченні маємо означення, які характеризують "осінь". "Мрійна", "яснолиста" — це ознаки, що розповідають про особливості осені. Таке використання означень надає більше зображувальності і художнього малюнка.
5. У Луцьку, славному місті, зібрався весь люд (Б. Грінченко).
У даному реченні "у Луцьку" та "славному місті" є обставинами місця, описують місце, де зібрався весь люд.
6. Я не знаю нічого ніжного, крім берези (Леся Українка).
У цьому реченні маємо прикладку "крім берези", яка використовується для порівняння. Вона показує, що нічого ніжного автор не знає, окрім берези. Це надає реченню поетичного звучання.
Знаешь ответ?