1. У 1958 році М. Хрущов висунув ультиматум Заходу, вимагаючи вивести війська США, Великої Британії та Франції

1. У 1958 році Микита Хрущов, який очолював Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), представив ультиматум країнам Заходу. Ультиматум вимагав вивести війська Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Франції з Західного Берліна протягом півроку. Такий крок був спрямований на зменшення напруженості між Радянським Союзом і західними країнами.

Підставою для ультиматуму були дві основні причини. По-перше, Хрущова турбувала велика кількість людей, які перетнули кордон із Східної Німеччини в Федеративну Республіку Німеччини (ФРН). Цей процес, відомий як "втеча мозків", спричиняв втрату робочої сили та зменшення економічного потенціалу Східної Німеччини.

По-друге, Хрущова хвилювала наявність військ західних країн у Західному Берліні. У той час місто Берлін було розділено на дві частини: Східний Берлін, який належав СРСР, та Західний Берлін, який контролювали США, Велика Британія і Франція. Наявність військ західних країн у Західному Берліні спричиняла загрозу можливих зіткнень між радянськими та західними військами.

2. Після Другої світової війни, багато країн Центрально-Східної Європи повинні були прийняти важке рішення щодо своєї майбутньої політичної системи. Деякі з них вибрали шлях відновлення демократії через проведення вільних виборів, у яких громадяни мали змогу обрати своїх представників. Цей підхід сприяв відродженню демократичних інститутів та забезпеченню політичної свободи для населення.

Інші країни Центрально-Східної Європи вибрали шлях нейтралітету, оголосивши про своє бажання вести незалежну зовнішню політику та уникати конфліктів із сусідніми державами. Це дозволило їм зберегти свою незалежність і відіграти роль посередників у геополітичних суперечках між Великими державами.

Обидва ці підходи мали свої переваги і недоліки. Вибір залежав від внутрішньої ситуації кожної країни, їхніх політичних та економічних умов. Країни Центрально-Східної Європи впроваджували ці підходи з метою забезпечення стабільності, розвитку суспільства та покращення життя своїх громадян.