1. Інфляція слова, панування безвідповідального слова, як «обіцянки-цяцянки», - це морально-етична проблема молодого

1. Інфляція слова, панування безвідповідального слова, як "обіцянки-цяцянки" - це морально-етична проблема, з якою зіткалося сучасне молоде демократичне суспільство, як зауважує Г. Сагач.

В сучасному світі слова набули великого значення. Вони стали знаряддям виразності та способом передачі ідей. Що ж таке інфляція слова? Це явище, коли слова стають масово використовуваними, але втрачають свою справжню цінність і сенс. Вони стають надто легкодоступними, безвідповідальними та порожніми.

Панування безвідповідального слова, як "обіцянки-цяцянки", утруднює розвиток суспільства і підриває довіру до влади. Коли політики використовують ці пусті обіцянки лише для отримання голосів, вони підірвують довіру громадян і руйнують основи демократії. Це стає проблемою для молодого демократичного суспільства, оскільки молоді люди вірять упереджено і швидко реагують на обіцянки, нерідко залишаючись з відчуттям обману.

Щоб вирішити цю морально-етичну проблему, важливо ефективно контролювати вживання слів, відповідально підходити до їх використання і вимагати від політиків і громадян справжніх дій, підкріплених реальними результатами. Трансформувати слова в дії - ось ключове завдання, що викликається перед молодим демократичним суспільством.

2. Єдине, на що просимо - менше риторики, менше феєрверку і блиску того дешевого глянцю! - підкреслює б. Харчук.

Автор цього вислову відрізняється своєю неприхованою критикою стосовно непотрібної риторики і розпальовки, яку використовують деякі люди, особливо у політичних або громадських виступах. Феєрверк риторичних фраз і блиск дешевого глянцю можуть ввести громадськість у оману, відволікаючи її від проблем, які потребують розуміння і реальних дій.

У цьому контексті автор закликає до меншого використання риторики і блиску, бо це може завагітніти справжню суть питання або проблеми. Більше уваги слід звертати на конкретні факти й результати, а не на словесні трюки, які мають виглядати красиво, але не несуть справжнього змісту.

3. Як часто нас несе в риторику, коли клянемося святими в любові! Бо часом ми любимо не стільки слово, як саме себе в словах над усе - підкреслює б. Олійник.

Цей вислів відображає феномен, коли ми втрачаємося в словах і обіцянках, але насправді не здійснюємо конкретних дій. Автор наголошує, що часто ми любимо не стільки самі слова, а своє власне "Я", яке вони відображають.

Риторика може стати засобом маніпуляції і обману. Коли людина постійно вживає складні, пристрасні слова, вона може заплутати і вивести зненацька слухачів або читачів зворотним ефектом. Іноді наші обіцянки про мир, любов і загальне благо можуть бути порожніми висловами, які приховують власні інтереси.

Автор закликає знову звернути увагу на конкретні дії і вчинки, які є важливими і справжніми проявами любові і доброти. Ми повинні бути обережними і не дати себе ошукати пустими словами, а зосередитися на тому, що ми дійсно робимо для інших.

Таким чином, ці вислови вказують на необхідність бути свідомими та відповідальними щодо вживання слів і різних риторичних прийомів. Крім того, вони підкреслюють, що слова мають справжню силу лише тоді, коли вони опиняються підкріплені реальними діями і результатами.