1. Нещодавно я мандрував за Уралом і благав господарів, щоб наша правда збереглася і наше слово жило. 2. Я хотів

1. Нещодавно я мандрував за Уралом і благав господарів, щоб наша правда збереглася і наше слово жило.
2. Я хотів би сховатись у темному гаю, щоб слухати, як лист мовчить до листя і трава шепоче до квітів.
3. Я розвіюю свою тугу думками, щоб завжди бути таким, яким мене зродила і благословила моя мати.
4. Нехай трава горить восени, поля чорніють від диму, але залишаються ті самі палітра і горизонт, і та земля.
5. Немає більшої біди і страждання, ніж сумно спостерігати кожен день під сивими бровами, як внуки ростуть без батьків.
6. І поки
Oleg

Oleg

Задача: дано шість речень, необхідно пояснити зміст кожного з них.

1. Нещодавно я мандрував за Уралом і благав господарів, щоб наша правда збереглася і наше слово жило.

У цьому реченні автор описує свою подорож до Уралу, він благає місцевих мешканців, щоб зберегти правду і слово, що свідчить про його прагнення до збереження істинності і важливості дотримання обіцянок.

2. Я хотів би сховатись у темному гаю, щоб слухати, як лист мовчить до листя і трава шепоче до квітів.

В цьому реченні автор висловлює своє бажання сховатись у темному гаю, щоб насолоджуватися природою. Він описує, як листя ніби "говорить" одне до одного і травичка шепоче до квітів. Це виражає бажання автора побачити і почути німий мовчання природи.

3. Я розвіюю свою тугу думками, щоб завжди бути таким, яким мене зродила і благословила моя мати.

Це речення висловлює мислення автора веління розвіяти свою тугу думками. Тут автор висловлює свою бажання бути вірним своїм корінням, утримуватися від негативних емоцій та стежити за тим, щоб бути справжнім до себе, відтворюючи свою власну ідеологію.

4. Нехай трава горить восени, поля чорніють від диму, але залишаються ті самі палітра і горизонт, і та земля.

У цьому реченні автор описує осінні пейзажі, вказуючи на те, що хоча трава горить, а поля із часом залісняться, але горизонт, палітра і сама земля лишаються незмінними, вона постійно приваблює своєю красою.

5. Немає більшої біди і страждання, ніж сумно спостерігати кожен день під сивими бровами, як внуки ростуть без батьків.

У цьому реченні автор підкреслює, що немає більшої біди і страждання, ніж той, хто дивиться на внуків, що зростають без батьків. Він виражає своє співчуття до тих, хто втратив батьківську опіку та пов"язаний з цим сумний погляд на життя.

6. І поки...

На жаль, дане речення є незавершеним, і не має достатнього контексту для того, щоб зрозуміти його значення. Без подальшого тексту чи контексту, неможливо зрозуміти, що автор мав на увазі.

Якщо у вас є ще запитання, будь ласка, звертайтеся, я з радістю допоможу вам.
Знаешь ответ?
Задать вопрос
Привет!
hello