1. На які підстави старшина не розраховував на підтримку народу, коли він захищав автономію? 2. Які були причини

Задача 1: Старшина не розраховувала на підтримку народу з кількох причин. Перша причина полягала в тому, що старшина вважала, що автономія є необхідною для забезпечення національних інтересів та збереження культурної самобутності. Вона вважала, що це дає можливість народові самостійно вирішувати внутрішні питання, і не потребує підтримки населення. Друга причина полягала в тому, що старшина міг бути переконаний в своїй правоті та впевнений, що народ розуміє його дії і підтримує його рішення. Таким чином, старшина може не враховувати настрої населення і не розраховувати на його підтримку.

Задача 2: Є кілька причин, з яких царський уряд намагався припинити існування гетьманства. Перша причина полягала в тому, що гетьмани мали велику владу і автономію у своїх регіонах, що навіть може відійти від загальноприйнятих політичних курсів царя. Інші причини включали національно-визвольні прагнення гетьманів, які були спрямовані на здобуття незалежності України, та їхню спробу створити сильну українську державу. Царський уряд хотів зберегти свою перевагу та контроль над Україною і тому був зацікавлений у припиненні існування гетьманства.

Задача 3: "Рішительні пункти" і договірні статті становлять дві різні політичні концепції, що покладали грунт для майбутньої розвитку країни. "Рішительні пункти" були спрямовані на створення незалежної української держави з гетьманською формою правління. Вони містили вимоги щодо політичних, економічних, та соціальних реформ, які сприяли зміцненню державності та підсиленню національно-консолідуючих процесів в Україні. З іншого боку, договірні статті були умовами домовленості між українськими націоналістами та царським урядом, які передбачали певний компроміс у відносинах між ними. Вони надавали обмежену автономію Україні, але в той же час зберігали контроль царського уряду над важливими питаннями країни. Розрив між цими двома концепціями був у рівні автономії, владі та самостійності України, яку націоналісти бажали отримати від Гетьманату і від царського уряду.